Як Здолбунівська адміністрація приватні газети передплачувати «рекомендує»

Здолбунівська районна адміністрація, яку очолює шеф місцевих регіоналів Віталій Шуль, виступає співзасновником районної газети «Нове життя». Водночас його однопартієць Сергій Мельник, депутат районної ради, заснував приватну газету «Дзеркало Здолбунівщини». І можна було б лише порадіти, що на медійному ринку району вже з’явилась третя газета, проте і спосіб її появи, наповнення і розповсюдження одразу стали предметом нашої уваги через дзвінки і листи бюджетників. Хронологія подій така.

08.10.2012 року газета «Дзеркало Здолбунівщини» отримує Свідоцтво про державну реєстрацію.

21.11.2012 листом Укрпошта повідомляє про присвоєння передплатного індексу видання.

22.11.12 Здолбунівська РДА (яка оперативність!!!) відправляє листа №3817/01-25/12 на відділ освіти з рекомендаціями про передплату новостворенного (!!!) видання. Аргументація на користь передплати нікому не відомого видання така: оскільки у районі є необхідність інформування громадськості про життєдіяльність освітянської сфери, напрацювань педколективів, поширенні кращого досвіду роботи. То може це галузева освітянська газета?

23.11.12 Між Здолбунівським районним методичним кабінетом та засновником газети було підписано угоду про співпрацю (вперше бачу щоб КАБІНЕТ був суб’єктом правовідносин, який має право укладати угоди). Скидається все просто на легалізацію збору інформації із шкіл для газети і, не виключено, її опрацювання і редагування самими ж працівниками КАБІНЕТУ.

26.11.12 Цей самий кабінет за підписом Н. Глущук розсилає таку ж «рекомендацію» про передплату по закладах освіти, дошкільним закладам. Враження від «добровільності» передплати підкріплюється обов’язком керівників бюджетних установ інформувати бібліотекаря Степанишину Г. А. з КОПІЯМИ КВИТАНЦІЙ про передплату на виконання листа. Серед приватних газет рекомендують передплатити «Вільне слово» скандал із засновником газети – сином голови ОДА Берташем був резонансним у 2010 році (див. матеріал нижче) і вже згадану новоспечену газету регіонала Мельника С. «Дзеркало Здолбунівщини». І щоб раптом не подумали керівники бюджетних установ, що слова «просимо вас здійснити передплату» це лише дійсно прохання, підкрипили прохання додатком з переліком усіх освітніх установ і конкретними цифрами передплати по кожній газеті.

27.11.12 Лист Здолбунівської районної ради до відділу освіти. Всі сполохані розмовами людей про закриття чи перейменування іншої газети «Нового життя».

28.11.12 Начальник відділу освіти (БЮТівка Бондарчук В. М.) лист від 26.11 відкликає (підтверджень тому не маємо, окрім слів) і, коли враховано подання усіх гілок влади і приватного вибіркового бізнесу регіоналів, на світ з’являється 29.11.12 новий лист за підписом Н. Глущук, який відрізняється від попереднього тим, що до нього включили ще одну комунальну провладну газету «Нове життя» і зкоригували кількісні показники «добровільної» передплати між усіма виданнями: “Нове життя”, “Голос України”, “Вісті Рівненщини”, “Урядовий кур’єр”, “Вільне слово”, “Літопис Заходу”, “Дзеркало Здолбунівщини”.

Це при тому що станом на це ж 29 листопада світ побачив лише один пробний примірник ДЗ. З якого ж то дива така любов? Ну уявіть собі: ви керівник холдингу, так як, наприклад, пані Бондарчук керівник установи, що має в підпорядкуванні багато освітніх закладів. До вас приходить дядя Серьожа і каже: «Давай укладемо угоду, я БУДУ випускати класну газету. Повір мені і зроби так, щоб на всіх твоїх заводах і майстернях виписали її. А ще краще якщо і писати в цю газету будете. Ви напевне скажете: «Що ж це за бізнес такий? Ми і писати будемо і самі ж її читати, а тобі лише гроші зібрати?» Я б не повірив, а от пан Федорук і пані Бондарчук, здається, повірили. І так оперативно повірили, що не встигла ще фарба висохнути в листі з присвоєнням передплатного індексу, як всім вже відомо, що цю газету треба виписувати. Наступним кроком, напевне можна очікувати листа-прохання купувати хліб лише в магазині № 1, сіль в магазині № 2, а сірники магазині № 3. Може, ще й туалет, перепрошую, є спеціально рекомендований?

03.12.12 Інший депутат районної ради, Сергій Кондрачук звертається до Прокурора Здолбунівського району і Генерального прокурора з депутатським зверненням. Запитує депутат, чи не містить ця діяльність з протежування приватних газет однопартійців ознак корупції, адже ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» говорить: «державним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані із цим можливості… у тому числі: неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності…» Правильне запитання, пане Сергію, ми теж хотіли би знати відповідь на це. Тим більше, що і ст. 6 ЗУ «Про друковані ЗМІ в Україні» говорить, що діяльність ЗМІ забезпечується самостійністю їх у всіх відносинах, а втручання у діяльність ЗМІ поза межами, визначеними цим Законом, забороняється.

Закликаємо прокуратуру, Антимонопольний комітет НЕГАЙНО покласти край цим проявам недобросовісної конкуренції, свавіллю чиновників, які надають перевагу у недобросовісний спосіб веденню приватного бізнесу засновників газети ДЗ. Не просто зупинити це, а й покарати винних, повернути кошти тим людям, які не бажали виписувати ДЗ. Ми цей процес контролюватимемо! Продовження незабаром…

В інших регіонах школу «добровільної» передплати і цього, і минулого років теж проходять. Можете ознайомитись з нашої підбіркою новин.                        

«Чому у всіх закладах Хмільника працівників примушують передплачувати газету «Я та місто»? Приватну газету «Я та місто», яка почала виходити у Хмільнику зовсім нещодавно, змушують передплачувати у державних та недержавних структурах. Це законно? Хто пояснить? Людям, які працюють на підприємствах, керівники ставлять умови, – якщо не випишуть газету – позбавлять премії. Пригадалась історія з «Життєвими обріями», наголошу – це міськрайонна газета (!!!). В свій час її також нав’язували людям. Але то, як не є, видання, яке містить офіційну інформацію, котру повинні оприлюднювати міська і районна ради та райдержадміністрація. Є інформація, що примушення людей передплачувати комерційну газету відбувається за сприяння Хмільницького міського голови. У мене, як жителя міста, виникає питання: А продукти харчування купувати нам теж тільки в тих магазинах, у яких примусять? Це така в нас демократія? Чому люди повинні читати тільки ті газети, де хвалять мера і платити за інформацію з офіційного сайту Хмільника?

“Хмільничанин Ігор”

http://pravo-hm.org.ua/informatsiya-pravo-chy-obovyazok/

Примусова передплата, вдалий маркетинг чи самодіяльність чиновників?

Днями завершилась передплата на друге півріччя нинішнього року на газети та журнали. Серед обласних видань один із найкращих результатів продемонструвала газета “Вільне слово”. Її наклад зріс більш ніж удвічі (у першому півріччі — трохи більше 10 тисяч примірників, у другому — 21 420, з них майже 15 тисяч — передплата). Можна було б лише порадіти за колег, якби не чутки про існування “доручень” нової місцевої влади “організувати передплату” на потрібну газету. Вирішивши розібратись у ситуації, “ОГО” виявила цікаві збіги обставин…

Колишній друкований орган облдержадміністрації, газета “Вільне слово” (у радянські часи вона мала назву “Червоний прапор”) останні 5 років є офіційно незалежним виданням. Проте у журналістських колах вважається близькою до Партії регіонів. І ідейно (у 2006-му головний редактор балотувався до облради за списком ПР), і тематично (видання традиційно активно висвітлює позицію регіоналів, а нині — діяльність нового “біло-синього” керівництва області), і, так би мовити, географічно: редакція газети й кабінети лідерів місцевої організації ПР знаходяться не просто в одному офісі — на одному поверсі.

У цьому немає нічого дивного чи поганого — свободу слова у нас, як відомо, визнають усі політики, з Президентом включно. Ось тільки місяць тому редакції стало відомо про начебто існування доручень чиновників організувати передплату на “Вільне слово” серед працівників бюджетних установ. Принаймні у розпорядженні “ОГО” опинилась фотокопія одного такого доручення — за підписом голови Костопільської райдержадміністрації Сергія Коваля.

Документ стосувався передплати на три газети. По-перше, це офіційні “Голос України” та “Урядовий кур’єр”. Доцільність існування цих видань за державний кошт та добровільність передплати на них є темою іншої розмови — наразі торкнемось третього видання зі списку. А третім було названо якраз “Вільне слово”. Засновником якого є не Верховна Рада, як у “Голосу України”, і не уряд, як в “Урядового кур’єра”. А звичайне собі товариство з обмеженою відповідальністю. Тобто приватна газета.

І вимагати у вчителів, лікарів, культпрацівників та співробітників інших бюджетних установ підтримувати власною копійкою (а костопільчани ніби мали передплатити 1751 примірник газети на суму 63 тисячі гривень) абсолютно приватне видання — це те саме, що зобов’язати бюджетників купувати хліб чи пиво лише певної торговельної марки. Тобто — нічого спільного ні з ринковою економікою, ні зі свободою слова, ні з правом людини на вибір, які, як відомо, нова українська влада підтримує не менше, ніж її попередники.

Ознайомившись із текстом доручення, редакція засумнівалась: невже ж таке можливо? Може, це фальшивка, якою політичні опоненти прагнуть підставити нову місцеву владу? Тим більше, джерелом надходження фотокопії була справді прес-служба однієї з опозиційних до нинішньої влади сил.

Зателефонували голові Костопільської райдержадміністрації Сергію КОВАЛЮ — і виявилось, що ніяка це не фальшивка. Чиновник фактично визнав існування доручення. Щоправда, відразу ж заявив, що… помилився.

— Колись газета “Вільне слово” була газетою Рівненської облдержадміністрації і інформувала жителів області про діяльність органів влади. Я не був в курсі, що тепер це приватне видання, — пояснив Сергій Коваль. — Тому в доручення, яке я підписав, і було включена ця газета. Дякуючи швидкій реакції засобів масової інформації, зрозуміли, що було допущено помилку, і це доручення я скасував.

Коментар експерта

Чи можна вважати протиправними дії чиновника, який “організовує передплату” на певну газету?

Юрист Української асоціації видавців періодичної преси Олександр ДЯЧЕНКО:
— Кваліфікація протиправних діянь має здійснюватись за результатами роботи правоохоронних органів у кожному окремому випадку відповідно до норм Кримінального чи Адміністративного законодавства.

Що стосується загальних норми, що передбачають спеціальні обмеження та відповідальність посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, вони визначені Законом України від 05.10.1995, № 356/95-ВР “Про боротьбу з корупцією” (надалі — Закон).

За цим Законом діяльність посадових осіб уповноважених на виконання функцій держави спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг визначається як корупція.

Заборона отримання особистої вигоди посадовою особою з використанням владних повноважень прямо заборонене статтею 5 Закону.

Частина 1 пункт а) “Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
Частина 2 пункт г) “Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права: “надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень”.

http://ogo.ua/articles/view/2010-07-09/19155.html?all#comments-list

В Україні зріс тиск на на регіональних редакторів та журналістів під час підготовки редакційних матеріалів. Натомість, у Черкаській області приватне видання «Молодь Черкащини» за підтримки влади і Партії регіонів набирає передплатників.

Про зростання тиску на регіональні ЗМІ зробила заяву Асоціація незалежних регіональних видавців України (АНРВУ).  Так, у серпні 17,4% видавців вказали на такий тиск в анкетуванні Асоціації – проти 5,3 % у липні. Такі дані наводить профільний сайт «Телекритика» . Прикметно, що особливе занепокоєння у дослідників викликала саме Черкаська область.

– Дуже непокоїть ситуація, що склалася у Черкаський області, коли комерційне видання за підтримки певної політичної сили набирає передплатників. Через це незалежні видання втрачають своїх читачів. При цьому ми допускаємо, що це проходить за підтримки адмінресурсу, – зазначила у своєму коментарі Телекритиці виконавча директорка АНРВУ Оксана Бровко.

Про “мережевий маркетинг”, який набирає обертів за допомогою адмінресурсу, написала й  газета “Нова Молодь Черкащини”. У статті “Кому несуть золоті яйця люди Тулуба?” йдеться про відоме черкаське видання, яке “працює на владу так, що деякі державні та комунальні газети й поряд не стояли”:

“Утім, це, за великим рахунком, справа смаку і політичної закоханості власника газети — вихваляти владу. Але до чого ж тут гроші? На своїй безмірній любові він ще й нажитися хоче, напряг всю чиновницьку рать на витрушування тисяч гривень із населення, і вже тираж росте, як на дріжджах. А гроші капають на розрахунковий рахунок редакції. Мовчить прокуратура, мовчить СБУ, УБОЗ і УБЕЗ. А мали звернуть увагу на цю фінансову піраміду”, – зазначає видання.

http://procherk.info/resonance/jeans-tonic/573-cherkaschan-zmushujut-peredplachuvati-visnik-vladi-vlada-i-visnik-pro-tse-ne-znajut

Минула передплатна кампанія без перебільшення «переплюнула» всі попередні, що відбувалися за роки незалежної України. Вона схожа на театр абсурду. Органи виконавчої влади перетворили її на спектакль, який не викликає ніяких почуттів, окрім приниження, ганьби. Судіть самі. Якось перестрів мене один з мешканців Ратного і поскаржився на те, що його керівництво примушує колектив, працівники якого отримують надто мізерну зарплатню, в обов’язковому порядку передплатити «Досвітню зорю» та ще й на додачу районну газету, погрожуючи при цьому звільненням з роботи. Дещо пізніше я зустрів цього чоловіка ще раз. Виявляється, в нього та його колег раптом виникла проблема з отриманням нарахованої зарплати. Йому сказали однозначно: «Будуть квитанції про передплату — буде й зарплата». Далі, як кажуть, нікуди.
Постійний адміністративний прес відчували всі бюджетні організації, школи та підприємства району. І хоч люди висловлювали свою незгоду з такими методами, але, боячись можливих наслідків, покірно виконували вимогу свого керівництва і чиновників від районної влади. В управлінні Пенсійного фонду крім «Досвітньої зорі» та районки, в примусовому порядку заставляли передплачувати й «Урядовий кур’єр». Зрештою, і не тільки в цій організації.

http://www.volyn.com.ua/printver.php?rub=6&article=0&arch=148

Тернополян примушують оформляти передплату

Профільні видання люди виписують за власний кошт. Мовчки прощаються з грошима, бо простіше виписати газету чи журнал і викинути їх потім, аніж відмовитись та мати великі проблеми. А у прес-службах та міськраді стверджують, що вперше чують про примус

«Тернопіль Вечірній», «Пенсійний вісник», «Податковий вісник» та інші профільні видання примушують купувати чи передплачувати тернополян. Про це читачі повідомили до редакції «RIA плюс».

http://20minut.ua

 

Всі фото, крім скану документів, ілюстративні
+

 



Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію. Коментатори, які використовують декілька ніків (імен)-будуть попереджені і можуть бути забанені. Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам zdolbunivcity@i.ua і модератор ОБОВ'ЯЗКОВО розгляне ваш лист у найкоротший термін.

Інструкція: "Як користуватися системою коментування"
 
 
 

Архіви

 
 

Партнери

 
 ЗЕОН член Партнерства За прозорі місцеві бюджети